Nynorskordboka
enervere
enervera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å enerveraå enervere | enerverer | enerverte | har enervert | enerver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| enervert + іменник | enervert + іменник | den/det enerverte + іменник | enerverte + іменник | enerverande |
Походження
av latin ex ‘ut av’ og nervus ‘nerve’Значення та вживання
verke irriterande på;