Nynorskordboka
ejakulere
ejakulera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ejakuleraå ejakulere | ejakulerer | ejakulerte | har ejakulert | ejakuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ejakulert + іменник | ejakulert + іменник | den/det ejakulerte + іменник | ejakulerte + іменник | ejakulerande |
Походження
av latin ex ‘ut av’ og jaculari ‘kaste, slyngje’Значення та вживання
støyte ut sæd frå urinrøyr;
ha sædavgang