Nynorskordboka
utkonkurrere
utkonkurrera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utkonkurreraå utkonkurrere | utkonkurrerer | utkonkurrerte | har utkonkurrert | utkonkurrer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utkonkurrert + іменник | utkonkurrert + іменник | den/det utkonkurrerte + іменник | utkonkurrerte + іменник | utkonkurrerande |
Значення та вживання
sigre i konkurranse med andre;
vinne over, slå ut
Приклад
- bilen utkonkurrerer kollektivtrafikken