Nynorskordboka
rubbe 2
rubba
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å rubbaå rubbe | rubbar | rubba | har rubba | rubb!rubba!rubbe! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
rubba + іменник | rubba + іменник | den/det rubba + іменник | rubba + іменник | rubbande |
Вимова
røbˋbeПоходження
av engelsk rub ‘skrubbe’Значення та вживання
gjere skisole ru
Приклад
- har du rubba skia?
- brukt som adjektiv:
- gå på rubba ski