Nynorskordboka
dykje
dykja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dykjaå dykje | dykjer | dykte | har dykt | dyk! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dykt + іменник | dykt + іменник | den/det dykte + іменник | dykte + іменник | dykjande |
Походження
jamfør norrønt dykr ‘dunk, ståk’Значення та вживання
- slå hardt, dengje
- våge (seg)
Приклад
- dykje seg til å hoppe