Nynorskordboka
dune
duna
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dunaå dune | dunar | duna | har duna | dun!duna!dune! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| duna + іменник | duna + іменник | den/det duna + іменник | duna + іменник | dunande |
Походження
norrønt duna; av dun (2Значення та вживання
Приклад
- det dunar og smell;
- elva dunar