Nynorskordboka
dumme 2
dumma
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dummaå dumme | dummar | dumma | har dumma | dum!dumma!dumme! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dumma + іменник | dumma + іменник | den/det dumma + іменник | dumma + іменник | dummande |
Походження
av dumФіксовані вирази
- dumme seg utgjere noko dumt
- kven bommar og dummar seg ut?
- dei hadde dumma seg skikkeleg ut