Nynorskordboka
knocke
knocka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å knockaå knocke | knockar | knocka | har knocka | knock!knocka!knocke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| knocka + іменник | knocka + іменник | den/det knocka + іменник | knocka + іменник | knockande |
Вимова
nåkˋkeПоходження
av engelsk knockЗначення та вживання
i boksing: slå ut;
Приклад
- knocke motstandaren ut