Nynorskordboka
kollabere
kollabera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kollaberaå kollabere | kollaberer | kollaberte | har kollabert | kollaber! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kollabert + іменник | kollabert + іменник | den/det kollaberte + іменник | kollaberte + іменник | kollaberande |
Походження
frå latinЗначення та вживання
sige saman;