Nynorskordboka
finjustere
finjustera
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å finjusteraå finjustere | finjusterer | finjusterte | har finjustert | finjuster! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
finjustert + іменник | finjustert + іменник | den/det finjusterte + іменник | finjusterte + іменник | finjusterande |
Значення та вживання
gjere små endringar for å betre resultatet