Nynorskordboka
dyktiggjere
dyktiggjera
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dyktiggjeraå dyktiggjere | dyktiggjer | dyktiggjorde | har dyktiggjort | dyktiggjer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dyktiggjord + іменник | dyktiggjort + іменник | den/det dyktiggjorde + іменник | dyktiggjorde + іменник | dyktiggjerande |
Значення та вживання
lære opp;
Приклад
- jobbe for å dyktiggjere nye leiarar;
- ho dyktiggjorde seg i førstehjelp