Nynorskordboka
dikke 2
dikka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dikkaå dikke | dikkar | dikka | har dikka | dikk!dikka!dikke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dikka + іменник | dikka + іменник | den/det dikka + іменник | dikka + іменник | dikkande |
Походження
av ein eldre interjeksjon dikk ‘tikk’Значення та вживання
kitle med å slå lett med fingrane (og seie «dikkedikk»)
Приклад
- dikke eit barn under haka