Nynorskordboka
formgje, formgi, formgjeve
formgjeva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å formgi | formgir | formgav | har formgitt | formgi! |
| å formgje | formgjev | har formgjeve | formgje! | |
| å formgjevaå formgjeve | formgjev! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| formgitt + іменник | formgitt + іменник | den/det formgitte + іменник | formgitte + іменник | formgivande |
| formgjeven + іменник | formgjeve + іменник | den/det formgjevne + іменник | formgjevne + іменник | formgjevande |
Значення та вживання
gje ei god, vakker eller føremålstenleg form (til)
Приклад
- stolen er formgjeven av ein kjend kunstnar