Nynorskordboka
dogge 2
dogga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å doggaå dogge | doggar | dogga | har dogga | dogg!dogga!dogge! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dogga + іменник | dogga + іменник | den/det dogga + іменник | dogga + іменник | doggande |
Походження
norrønt dǫggva; av dogg (1Значення та вживання
dekkje eller bli dekt med dogg
Приклад
- det dogga på rutene;
- brilleglasa doggar;
- dampen doggar til spegelen