Nynorskordboka
avmerkje, avmerke
avmerkja, avmerka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avmerkaå avmerke | avmerker | avmerkte | har avmerkt | avmerk! |
| å avmerkjaå avmerkje | avmerkjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avmerkt + іменник | avmerkt + іменник | den/det avmerkte + іменник | avmerkte + іменник | avmerkande |
| avmerkjande | ||||
Значення та вживання
merkje (1) av
Приклад
- elva er ikkje avmerkt på kartet