Nynorskordboka
føreta, føretake
føretaka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å føreta | føretar | føretok | har føretatt | føreta! |
| føretek | har føreteke | |||
| å føretakaå føretake | føretak! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| føretatt + іменник | føretatt + іменник | den/det føretatte + іменник | føretatte + іменник | føretakande |
| føreteken + іменник | føreteke + іменник | den/det føretekne + іменник | føretekne + іменник | |
Походження
gjennom bokmål; frå lågtysk ‘setje noko framfor seg for å sjå nærare på det’Значення та вживання
setje i verk;
gjere
Приклад
- føreta ei heilskapleg vurdering
Фіксовані вирази
- føreta segta seg til;
gjere- ho treng ikkje føreta seg noko