Nynorskordboka
fastleggje, fastlegge
fastleggja, fastlegga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fastleggaå fastlegge | fastlegg | fastla | har fastlagt | fastlegg! |
| å fastleggjaå fastleggje |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fastlagd + іменник | fastlagt + іменник | den/det fastlagde + іменник | fastlagde + іменник | fastleggande |
| fastleggjande | ||||
Значення та вживання
bestemme endeleg;
Приклад
- fastleggje dato for bryllaupet;
- fastleggje dei rådande prinsippa;
- kursen er fastlagd
- brukt som adjektiv
- fastlagde prosedyrar