Nynorskordboka
pågripe
pågripa
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å pågripaå pågripe | pågrip | pågreip | har pågripe | pågrip! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
pågripen + іменник | pågripe + іменник | den/det pågripne + іменник | pågripne + іменник | pågripande |
Значення та вживання
Приклад
- tre personar vart pågripne