Nynorskordboka
forbause
forbausa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forbausaå forbause | forbausar | forbausa | har forbausa | forbaus!forbausa!forbause! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forbausa + іменник | forbausa + іменник | den/det forbausa + іменник | forbausa + іменник | forbausande |
Походження
gjennom bokmål; frå lågtysk ‘forvirre, forskrekke’Значення та вживання
Приклад
- dette forbausar meg
- brukt som adjektiv
- ein forbausa vinnar;
- sjå forbausa ut