Nynorskordboka
dissimilere
dissimilera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dissimileraå dissimilere | dissimilerer | dissimilerte | har dissimilert | dissimiler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dissimilert + іменник | dissimilert + іменник | den/det dissimilerte + іменник | dissimilerte + іменник | dissimilerande |
Походження
frå mellomalderlatinЗначення та вживання
- i språkvitskap: gjere to språklydar i same ord eller ytring (meir) ulike når dei er skilde av ein eller fleire mellomliggjande lydar;jamfør assimilasjon (3)
- i fysiologi: bryte ned stoff i ein organisme