Nynorskordboka
dissident
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein dissident | dissidenten | dissidentar | dissidentane |
Походження
av latin dissidere ‘vere usamd’Значення та вживання
person med ei politisk eller religiøs overtyding som står i opposisjon til den offisielle;
Приклад
- ein frittalande dissident