Nynorskordboka
dispensere
dispensera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dispenseraå dispensere | dispenserer | dispenserte | har dispensert | dispenser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dispensert + іменник | dispensert + іменник | den/det dispenserte + іменник | dispenserte + іменник | dispenserande |
Вимова
dispenseˊre eller dispangseˊreПоходження
av latin dis- og pensare ‘vege, tenkje over’Значення та вживання
- gje dispensasjon
Приклад
- dispensere frå regelen om overtidsarbeid;
- god grunn til å dispensere i denne saka
- vege opp legemiddel i høvelege dosar
Приклад
- farmasøytar dispenserer medisin til pasientar