Nynorskordboka
disiplinere
disiplinera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å disiplineraå disiplinere | disiplinerer | disiplinerte | har disiplinert | disipliner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| disiplinert + іменник | disiplinert + іменник | den/det disiplinerte + іменник | disiplinerte + іменник | disiplinerande |
Походження
av disiplinЗначення та вживання
venje til eller øve opp i disiplin (1);
styre gjennom kontroll
Приклад
- disiplinere barn til å bli lydige
- brukt som adjektiv
- disiplinerte korsongarar;
- tolmodig og disiplinert forsvarsspel