Nynorskordboka
dimme 4
dimma
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dimmaå dimme | dimmar | dimma | har dimma | dim!dimma!dimme! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dimma + іменник | dimma + іменник | den/det dimma + іменник | dimma + іменник | dimmande |
Походження
kortform av dimittereЗначення та вживання
dimittere (1) eller bli dimittert etter militærtenesta