Nynorskordboka
detronisere
detronisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å detroniseraå detronisere | detroniserer | detroniserte | har detronisert | detroniser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| detronisert + іменник | detronisert + іменник | den/det detroniserte + іменник | detroniserte + іменник | detroniserande |
Походження
gjennom latin thronus; frå gresk thronos ‘trone’Значення та вживання
- støyte frå trona;
Приклад
- kongen vart detronisert
- i overført tyding: ta leiarstillinga frå
Приклад
- bli detronisert av den hardaste konkurrenten
- brukt som adjektiv
- ein detronisert skikonge