Nynorskordboka
desimere
desimera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å desimeraå desimere | desimerer | desimerte | har desimert | desimer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| desimert + іменник | desimert + іменник | den/det desimerte + іменник | desimerte + іменник | desimerande |
Вимова
desimeˊreПоходження
av latin decem ‘ti’, opphavleg ‘ta ut kvar tiande (mann av ein hær til straff, avretting)'Значення та вживання
tynne ut, minske, gjere fåtalig
Приклад
- torskestamma har vorte desimert