Nynorskordboka
desarmere
desarmera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å desarmeraå desarmere | desarmerer | desarmerte | har desarmert | desarmer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| desarmert + іменник | desarmert + іменник | den/det desarmerte + іменник | desarmerte + іменник | desarmerande |
Вимова
desarmeˊreПоходження
av fransk dés- og armer ‘væpne’Значення та вживання
- fjerne skyts frå (festningsverk eller krigsskip);
Приклад
- desarmere ei festning
- fjerne tennmekanismen frå
Приклад
- desarmere ei mine