Nynorskordboka
alterere
alterera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å altereraå alterere | altererer | altererte | har alterert | alterer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| alterert + іменник | alterert + іменник | den/det altererte + іменник | altererte + іменник | altererande |
Вимова
altereˊreПоходження
frå fransk; av seinlatin alterare ‘endre’Значення та вживання
- skake, hisse opp;særleg i perfektum partisipp
Приклад
- bli alterert
- i musikk: endre notehøgda ved hjelp av forteikn (2)