Nynorskordboka
daffe
daffa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å daffaå daffe | daffar | daffa | har daffa | daff!daffa!daffe! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| daffa + іменник | daffa + іменник | den/det daffa + іменник | daffa + іменник | daffande |
Значення та вживання
gå og slenge eller dra seg
Приклад
- du kan ikkje gå og daffe om du vil få opp kondisen