Nynorskordboka
standhaftig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| standhaftig | standhaftig | standhaftige | standhaftige |
Походження
av lågtysk standhaftichЗначення та вживання
som står fast og ikkje gjev etter for motgang, freistingar eller vanskar;
uthaldande, viljesterk
Приклад
- han har ført ein standhaftig kamp for fridom;
- dei har vore standhaftige og tolmodige
- brukt som adverb:
- ho har stått standhaftig på krava