Nynorskordboka
forære
foræra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å foræraå forære | forærer | forærte | har forært | forær! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forært + іменник | forært + іменник | den/det forærte + іменник | forærte + іменник | forærande |
Походження
frå lågtysk opphavleg ‘ære med gåver’; av for- (2Значення та вживання
gje som gåve
Приклад
- han forærer skulen ein modell av skipet