Bokmålsordboka
deviere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å deviere | devierer | devierte | har deviert | devier! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| deviert + іменник | deviert + іменник | den/det devierte + іменник | devierte + іменник | devierende |
Походження
av latin de- og via ‘vei’Значення та вживання
vike av fra kursen eller retningen