Bokmålsordboka
detronisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å detronisere | detroniserer | detroniserte | har detronisert | detroniser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| detronisert + іменник | detronisert + іменник | den/det detroniserte + іменник | detroniserte + іменник | detroniserende |
Походження
gjennom latin thronus; fra gresk thronos ‘trone’Значення та вживання
- støte fra tronen;
Приклад
- kongen ble detronisert
- i overført betydning: frata lederposisjonen
Приклад
- bli detronisert av den hardeste konkurrenten
- brukt som adjektiv
- en detronisert skikonge