Bokmålsordboka
detonere 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å detonere | detonerer | detonerte | har detonert | detoner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| detonert + іменник | detonert + іменник | den/det detonerte + іменник | detonerte + іменник | detonerende |
Походження
av fransk de- og ton ‘tone’Значення та вживання
synge eller spille falskt, særlig med for lav tone