Bokmålsordboka
vektlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vektlegge | vektlegger | vektla | har vektlagt | vektlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vektlagt + іменник | vektlagt + іменник | den/det vektlagte + іменник | vektlagte + іменник | vektleggende |
Значення та вживання
la noe få stor betydning;
Приклад
- menn og kvinner vektlegger ofte ulike ting;
- juryen vektla de materielle bevisene i saken