Bokmålsordboka
desorientere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å desorientere | desorienterer | desorienterte | har desorientert | desorienter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| desorientert + іменник | desorientert + іменник | den/det desorienterte + іменник | desorienterte + іменник | desorienterende |
Походження
fra franskЗначення та вживання
Приклад
- desorientere folket