Bokmålsordboka
homologere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å homologere | homologerer | homologerte | har homologert | homologer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| homologert + іменник | homologert + іменник | den/det homologerte + іменник | homologerte + іменник | homologerende |
Значення та вживання
gjøre ensartet eller i samsvar med en viss standard