Bokmålsordboka
rekylere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rekylere | rekylerer | rekylerte | har rekylert | rekyler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rekylert + іменник | rekylert + іменник | den/det rekylerte + іменник | rekylerte + іменник | rekylerende |
Походження
av fransk reculer ‘bevege seg bakover’Значення та вживання
om skytevåpen: slå tilbake;
gi rekyl