Bokmålsordboka
desentralisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å desentralisere | desentraliserer | desentraliserte | har desentralisert | desentraliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| desentralisert + іменник | desentralisert + іменник | den/det desentraliserte + іменник | desentraliserte + іменник | desentraliserende |
Походження
fra franskЗначення та вживання
spre (offentlig makt og lignende) på flere steder eller organer;
flytte eller spre (virksomhet) fra sentre til utkanter;
gjøre mindre sentralisert
Приклад
- desentralisere statsinstitusjonene
- brukt som adjektiv
- desentralisert utbygging