Bokmålsordboka
barke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å barke | barker | barka | har barka | bark! |
| barket | har barket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| barka + іменник | barka + іменник | den/det barka + іменник | barka + іменник | barkende |
| barket + іменник | barket + іменник | den/det barkede + іменник | barkede + іменник | |
| den/det barkete + іменник | barkete + іменник | |||
Значення та вживання
bære, fare (2, 3), sette (10)
Приклад
- det barker helt galt av sted
Фіксовані вирази
- barke i hopryke sammen, gå løs på hverandre
- barke sammengå i kamp
- de to motstanderne barket sammen