Bokmålsordboka
demonisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å demonisere | demoniserer | demoniserte | har demonisert | demoniser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| demonisert + іменник | demonisert + іменник | den/det demoniserte + іменник | demoniserte + іменник | demoniserende |
Значення та вживання
framstille som demonisk eller ond
Приклад
- demonisere en folkegruppe;
- føle seg demonisert;
- presidenten demoniseres av sine motstandere