Bokmålsordboka
secernere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å secernere | secernerer | secernerte | har secernert | secerner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| secernert + іменник | secernert + іменник | den/det secernerte + іменник | secernerte + іменник | secernerende |