Bokmålsordboka
aggregere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å aggregere | aggregerer | aggregerte | har aggregert | aggreger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| aggregert + іменник | aggregert + іменник | den/det aggregerte + іменник | aggregerte + іменник | aggregerende |
Походження
fra latin ‘samle (i en flokk)'Значення та вживання
koble sammen;
samle i en bestemt orden;
samle seg
Приклад
- blodplatenes evne til å aggregere;
- aggregerte data, utregninger;
- aggregert kunnskap