Bokmålsordboka
derivere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å derivere | deriverer | deriverte | har derivert | deriver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| derivert + іменник | derivert + іменник | den/det deriverte + іменник | deriverte + іменник | deriverende |
Вимова
deriveˊreПоходження
av latin de- og rivare ‘strømme’Значення та вживання
- i språkvitenskap: avlede (3)
Приклад
- ‘dømme’ er derivert av ‘dom’
- i matematikk: danne avledet funksjon;jamfør differensialregning