Bokmålsordboka
trigge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trigge | trigger | trigga | har trigga | trigg! |
| trigget | har trigget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trigga + іменник | trigga + іменник | den/det trigga + іменник | trigga + іменник | triggende |
| trigget + іменник | trigget + іменник | den/det triggede + іменник | triggede + іменник | |
| den/det triggete + іменник | triggete + іменник | |||
Походження
fra engelskЗначення та вживання
sette i gang;
framkalle, stimulere
Приклад
- vaksinen skal trigge kroppens immunforsvar