Bokmålsordboka
sautere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sautere | sauterer | sauterte | har sautert | sauter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sautert + іменник | sautert + іменник | den/det sauterte + іменник | sauterte + іменник | sauterende |
Вимова
såteˊreПоходження
fra franskЗначення та вживання
steke, brune raskt i panne over sterk varme
- brukt som adjektiv:
- server kjøttet med sauterte grønnsaker