Bokmålsordboka
denotere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å denotere | denoterer | denoterte | har denotert | denoter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| denotert + іменник | denotert + іменник | den/det denoterte + іменник | denoterte + іменник | denoterende |