Bokmålsordboka
korrelere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å korrelere | korrelerer | korrelerte | har korrelert | korreler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| korrelert + іменник | korrelert + іменник | den/det korrelerte + іменник | korrelerte + іменник | korrelerende |
Значення та вживання
være sammenheng (mellom);
stå i forhold (til)
Приклад
- forbruket korrelerer med inntekten