Bokmålsordboka
funke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å funke | funker | funka | har funka | funk! |
| funket | har funket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| funka + іменник | funka + іменник | den/det funka + іменник | funka + іменник | funkende |
| funket + іменник | funket + іменник | den/det funkede + іменник | funkede + іменник | |
| den/det funkete + іменник | funkete + іменник | |||
Походження
fra svensk funka, kortform av funktioneraЗначення та вживання
fungere, funksjonere, virke
Приклад
- samarbeidet funker ikke i det hele tatt;
- musikken på den nye plata funker godt