Bokmålsordboka
ettervise
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ettervise | etterviser | etterviste | har ettervist | ettervis! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ettervist + іменник | ettervist + іменник | den/det etterviste + іменник | etterviste + іменник | ettervisende |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
Приклад
- ettervise feil;
- de kan ikke ettervise utgiftene